Сучасний етап розвитку нашого світу можна схарактеризувати стрімким поглибленням процесів інтеграції у політичному, економічному та культурному житті країн світу. За невеликий проміжок часу з’явився новий, відкрий світ, в якому всі кордони поступово зрівнюються. Таке явище у сучасному світі називають — глобалізацією.
Процес глобалізації, у більшості, відбувається незалежно від бажання окремих країн ( Навіть, напевно найзакритіша від сторонніх очей Південна Корея — має економічні зв’язки зі східними країнами Азії) тому наслідки її впливу на країни можуть бути як позитивними, так і негативними.
Наукове застосування цього терміну розпочалося лише у двадцятих роках минулого століття. Академічним же він став лише у 80-их XX століття, хоча деякі дослідники не відносять глобалізацію до абсолютно нового явища XX століття. На думку низки дослідників, близько 100 років тому, глобалізація світової економіки була такою самою, як і зараз. Головна відмінність — це значна змінна ступеню глибини інтегрованості фінансів у світовий ринок. Тож будемо вважати, що ми вступили на новий рівень глобалізації нашого світу.
До речі, сам термін “Глобалізація”походить від латинського слова globus, що у перекладі означає глобус.
Умовно, процеси глобалізації можна поділити на декілька основних напрямів:
- Економічна
- Політична
- Соціальна
Але важливо зазначити, що у більшості випадків, глобалізація впливає практично на всі головні сфери життя і торкається усіх її напрямів.
З огляду на економічний та політичний устрій сучасного глобалістичного світу ми бачимо, як стрімко відбувається трансформація політичних та економічних структур, розпад СРСР та соціалістичних систем — значно прискорили глобалізаційні процеси. Що в свою чергу перетворило капіталізм в єдиний можливий варіант розвитку. Зміни можна схаректеризувати прогресивним зростанням популярності демократичних та лібералістичних цінностей. Ці фактори є причиною того, що деякі дослідники визначають глобалізацію як продукт виключно західного світу, який останнє століття розвивався по системі вільного ринку, тож в економічній галузі глобалізація асоціюється з розвитком капіталізму, як економічної системи. Як наслідок — глобалізація розвиває економічні свободи, підвищує рівень конкуренції на міжнародних ринках, а також і рівень життя, але подібна структура в свою чергу додає розрив між багатими та бідними. Тож із часом Багатші стають — багатшими, а бідні — залишаються бідними. Саме за це, сучасна система устрою ринку та суспільства піддається критика з боку прихильників соціалістичних та комуністичних цінностей.
Глобалізації економік — новий етап розвитку економічних відносин, плюси й мінуси
Інформаційні технології дали можливість поєднати разом фінансові центри світу, а отже процеси глобалізації найбільше поширились у фінансовій сфері.
Економічна інтеграція всіх країн світу, привела до збільшення обсягу міжнародної торгівлі товарами та їх різноманітності, а також послугами, поширенням технологій, особливо у сфері комунікацій. Але це в свою чергу робить країни із високим рівнем інтеграції національної економіки у міжнародні економічні відносини, більш залежними від процесів, що відбуваються у світовій економіці, економічна політика держав залежить від вагань на ринках та від дій іноземних інвесторів, а отже у разі світових криз, мають менше шансів утримати економіку без втрат.
Ядро світової економіки — країни “Великої сімки”. На них припадає 60-70% світового ВВП. До групи лідерів світової економіки вдалося долучитися лише деяким країнам, що активно розвиваються та мають налагодженну співпрацю з країнами – лідерами.
Як і було сказано вище, нерівність у розподілі багатства та висока конкуренція на міжнародних ринках посилює нерівність та напруженість у суспільстві та нерівності у розподілі фінансів між країнами світу, що в свою чергу не дає бідним країнам розвиватися. Саме питання нерівності у розподілі фінансів викликає обурення у суспільстві та провокує окремі групи людей виходити на протести та мітинги на підтримку соціалістичного устрою суспільства.
Інша думка про нерівність у розподілів фінансів та неспроможності деяких країн конкурувати на світовому ринку пояснюється тим, що країни з низьким рівнем доходу не змогли інтегруватися у світову економіку так само швидко, як інші країни, частково через обрану ними політику.
У соціальній сфері, глобалізація торкається перш за все розвитку комунікаційних мереж. Глобалізація призвела до розвитку загального способу життя, споживчих звичок, існуванню і поширенню інтернет – спільнот, обміну пізнань у культурній сфері.
Національні уряди, у зв’язку з політичною та економічною глобалізацією, мають все менший контроль над соціальними та економічними процесами. Викликає занепокоєння те, що глобалізація не завжди позитивно позначається на реалізацію основних прав людини, таких як: право на рівність, працю, житло, харчування і т.д.
Багато рішень у торговельній сфері приймаються урядами і корпораціями, а суспільство до прийняття рішень не має ніякого відношення. Аспекти прав людини рідко включаються до торгових угод, навіть якщо ці угоди можуть впливати на права людини. При цьому до позитивного аспекту глобалізації відносять те, що через соціальні мережі та ЗМІ активно підтримується поширення демократії та підвищення рівня усвідомлення важливості та необхідності у втіленні прав людини.
Отже, як висновок можна сказати, що по мірі розвитку глобалізації, практично у всіх країнах світу відбувалося помітне покращення рівня життя. Занепокоєння викликає перш за все збільшення розриву між доходами в країнах з високим рівнем доходу та країнах з низьким рівнем доходу, але причиною такої ситуації не слід звинувачувати виключно глобалізацію, країни з низьким рівнем доходу не змогли інтегруватися у світову економіку так само швидко, як і інші країни, частково через обрану ними політику. Кожна країна та міжнародна спільнота має має на меті сприяти розвитку бідним країнам у їхніх зусиллях інтегруватися у світову економіку та скоротити бідність. Саме таким шляхом можна буде забезпечити доступ до усіх благ глобалізації для всіх людей.