Тероризм завжди був супутником людини, ледь не кожен день з засобів масової інформації ми чуємо про черговий теракт. Які звершено у різних частинах світу і з різними мотивами.

Актуальність теми також зумовлена недостатньою обізнаністю суспільства у питанні тероризму. Досі не має точного визначення тероризму. Зазвичай люди сприймають терористів як злочинців, які зазвичай виступають проти держави та прагнуть повної анархії. Хоча ми маємо дуже цікаві приклади коли людей, яких називали терористами ставали прем’єр-міністрами, президентами та іншими державними діячами.

Кажучи про визначення тероризму, слід зазначити, що єдиного визначення тероризму – немає. Міжнародна спільнота досі не визначила загальноприйнятого поняття тероризму. Міжнародні акти зазвичай наводять лише перелік злочинів, які підпадають під дію таких актів. На даний момент існує більше 100 визначень цього явища. Але якщо узагальнити, можна сказати, що тероризм – застосування насильства для досягнення політичної, ідеологічної або релігійної мети.

Іноді подібні визначення можуть змінювати сприйняття цього слова, тож треба відзначити необхідність аналізувати обставини, які змушують застосовувати силу. Для прикладу можна взяти Ірландську республіканську армію, яка боролась за незалежність Ірландської Республіки від Великої Британії в 20-му і 21-му столітті. Деякий період часу її вважали терористичною організацією, а деякі люди і досі вважають їх терористами. Хоча вони ніколи не називали себе так, як вони казали, їхня «збройна боротьба» – узаконена стратегія, для досягнення своєї політичної мети, адже мирні заходи не допомагають їм у досягнені цієї мети. До речі, колишній лідер ІРА – Мартін Макґіннес, став заступник першого міністра Північної Ірландії. Дуже цікава, на мій погляд, трансформація з терориста у законного державного діяча.

Це не єдиний випадок такої трансформації. Ще один приклад – Менахем Бегін. У 1977 році став прем’єр-міністром у Палестині – частково визнаною державою (138 держав – членів ООН (71,5%), а також Ватикан). Був лідером «Ірґун» – ізраїльська військова організція, котра у 1930-1940 роках боролась проти британської влади в Палестині.

Через неоднозначність визначення тероризму, неможливо точно говорити про точні цифри жертв терактів. Існує багато джерел інформації про кількість звершених терактів, іноді цифри можуть різнитися через неоднозначність визначення. Щоб розглянути тенденцію розвитку тероризму у проєкті використано одну з найбільших баз даних терористичних актів. Облік даних починається з 1970 і закінчується 2019 роком. До тероризму віднсяться події, що підпадають під таке визначення – «Тероризм – погроза чи фактичне застосування незаконної сили та насильства з боку недержавного суб’єкта для досягнення політичної, економічної, релігійної чи соціальної мети шляхом страху, примусу чи залякування».

Отже, 2019 рік став п’ятим поспіль роком зниження глобального тероризму[Додаток Б]. Загальна кількість терактів у світі знизилася на 50%, а загальна кількість смертей зменшилася на 54% з того часу, як у 2014 році терористичне насильство досягло піку майже 17 000 нападів і понад 44 000 смертей.

Тенденції по регіонах значно відрізняються. Кількість терактів у Західній Європі знизилася на 6% з 2018 року. А ось у деякиї місцях у період з 2018 по 2019 роки спостерігалося значне зростання терористичного насильства. Серед них:

• Ємен, де терористичне насильство в контексті війни зросло на 55% по відношенню до кількості нападів та 54% щодо смертей жертв.
• Буркіна-Фасо, терористичне насильство зростає з 2015 року, спостерігається зростання на 127% кількість терактів у 2019 році та збільшення загальної кількості загиблих у 2019 році на 587%.
• Непал зазнав 200 нападів у 2019 році, але майже всі з них (98%) були несмертельними.
• Талібан, група терористів відповідальна за велику кількість терористичних атак. Вони звершили терористичних атак більше ніж будь-яка інша група з великим відривом і ці напади призвели до більшої кількості смертей, ніж інші найбільш смертоносні групи терористів. У період з 2018 по 2019 рр. кількість терористичних атак, здійснених талібами, зросла на 9%, а загальна кількість загиблих зменшилася на 11%. Конфлікт в Афганістані існував тривалий час. 15 серпня 2021 року бойовики Талібану увійшли вСтолиця Афганістану, Кабул, взяв контроль над містом і країною. Це стало кульмінацією військового наступу талібів, яка почалася в травні 2021 року і привела до цієї сили взяття під контроль більшої частини Афганістану, включно зі столицею.

Якщо взяти Ісламську державу, то можна виявити доволі радісну тенденцію спаду терористичного насильства у 2019 році. В Ісламській державі Іраку та Леванту напади зменшилися на 37%, а кількість смертей – на 44%, У Ісламській державі в провінції Хорасан напади зменшилися на 52%, а кількість загиблих зменшилась на 68%.

Причини виникнення тероризму.

Важливим питанням під час вивчення теми тероризму – аналіз причин виникнення тероризму, посилаючись на статистику терористичних нападів, а саме їх мотиви, можна виявити декілька головних причин виникнення тероризму.

Отже, причини виникнення тероризму:

• Релігійний тероризм. На людей впливають релігійні переконання, терористи використовують тактику терору для досягнення релігійних цілей. Релігійний тероризм тако можна віднести до супрематизму(переконання, що певна група людей вища за інших).
• Іредентистські рухи. Іредентизм — це народний та політичний рух, посилаючись на історію, ці люди беруть собі за мету окупувати територію, яка на їхню думку є «втраченою».
• Супрематизм – переконання, що певна група людей вища за інших.

Тероризм є складною суспільно-політичною проблемою, яка потребує комплексного вирішення на регіональному, національному та міжнародному рівнях. Війна проти тероризму не має на увазі війну проти окремої країни або ідеології, війна проти тероризму, це війна нового типу, проти тактики – тероризму. Головною метою терористів є узяти контроль над свідомістю людей, що дасть їм змогу впливати на дії влади. Терористи завдають не стільки матеріальну шкоду, скільки викликають страх та занепокоєння.Тероризм є складною суспільно-політичною проблемою, яка потребує комплексного вирішення. У наш час питання тероризму стоїть дуже гостро, не зважаючи на те, що останніми роками кількість жертв тероризму зменшилась, це не робить його менш небезпечним для нашого суспільства, адже терористи мають величезний вплив над свідомістю людей. В останні роки, активність терористичних угруповань в країнах з розвиненою економікою і високим рівнем демократії значно зросла, і це можна пояснити. Головною метою терористів є узяти контроль над свідомістю людей, що дасть їм змогу впливати на дії влади. У таких країнах, рівень насильства останні десятиріччя значно знизився, тому це дає терористам значно більше уваги з боку суспільства. Громадяни відчувають що їхній суспільний лад руйнується, адже вбивство кількох осіб створює величезний резонанс у суспільстві, де люди звикли сприймати відсутність будь-якого насильства як щось природне. Тому протидія тероризму є дуже актуальною у наш час. Також, слід зазначити, що актуальність цієї теми пов’язана з тим, що тероризм став фактором політичного життя. У більшості розвинених державах, рівень політичного насильства край низький, поступово зменшується або майже повністю відсутній, особливо, що це стосується держав західних країн. Люди не мають боротися за місця в уряді або у корпораціях зброїними силами, тому слід сказати, що більшість людей буде сприймати акт політичного насильства як загрозу державі. Можна вважати, що тероризм – не єфективна військова стратегія, зазвичай терористи не мають достатньо зброї щоб вести війну, тому обирають такий собі «Спектакль». Така собі асиметрична війна – форма нетрадиційної війни, яка має на увазі війну між воюючими сторонами, чия військова сила значно відрізняється, або чия стратегія або тактика суттєво відрізняються. Терористи розуміють, що зазвичай завдають не стільки матеріальну шкоду, скільки викликають страх та занепокоєння. Але після зверешеня терористичного акту, на прикладі теракту 11 вересня 2001 року, вони викликають сильну військову та політичну відповідь, набагато масштабнішу ніж сам теракт. Такий спектакль викликає велику кількість уваги з боку суспільства, на яку влади має реагувати, влаштовуючи такий самий театр безпеки і боротьби з терористами. Звичайно, за останні роки вдалось ліквідувати велику кількість терористичних угрупувань, що безперечно є плюсом для суспільства, але не треба забувати що головною ціллю, є узяти контроль над страхами та свідомістю людей, а влада, у деяких випадках робить дуже масштабні кроки, такі як вторгнення у чужу країну, беручи за мету ліквідувати можливі утворення та процвітання терористичних угрупувань, звичайно ще треба додати, що таким чином вони демонструють свою силу, щоб не втратити довіру людей. Ситуація в Україні демонструє необхідність створення дієвого механізму протидії тероризму. Так званні «ЛНР» та «ДНР» визнаються терористичними угрупуваннями, які загрожують сувернітету нашої держави. Важливим фактором для процвітання тероризму є концентрації зброї, яка може бути використана для звершення терористичного акту, тому гідна робота правоохоронних органів зменшую небезпеку тероризму. Аналізуючи шляхи запобігання теракту 11 вересня 2001 року, ми можемо зробити висновок, які допоможуть протидіяти тероризму: Налагоджена та якісна робота правоохоронних та розвідувальних структур. Розвиток сфери кібербезпеки. Труднощі протидії тероризму поглиблюються швидким розвитком технологій закритою комунікації, таким прикладом є – даркнет, оскільки терористичні організації оперативно адаптують і впроваджують такі розробки для полегшення вербування та пропаганди. Обмін інформацією на усіх рівнях. Тероризм створює загрозу для мирного існування людства, тому для протидії цій загрозі потрібно докладати колективних зусиль на регіональному, національному та міжнародному рівнях. Недостатня обізнаність суспільства у питанні тероризму є проблемою для його протидії. Навчання у школах, підняття тем безпеки людей є важливим фактором у боротьбі з тероризмом.

ВИСНОВКИ

Тероризм є складною суспільно-політичною проблемою, яка потребує комплексного вирішення на регіональному, національному та міжнародному рівнях. Війна проти тероризму не має на увазі війну проти окремої країни або ідеології, війна проти тероризму, це війна нового типу, проти тактики – тероризму. Головною метою терористів є узяти контроль над свідомістю людей, що дасть їм змогу впливати на дії влади. Терористи завдають не стільки матеріальну шкоду, скільки викликають страх та занепокоєння.