Базові документи провідних держав світу (насамперед, концепції, стратегії, доктрини національної безпеки) не містять словосполучень економічна або торгівельна війна, але у світі не існує держави, яка була б повністю позбавлена торгівельної агресивності.
Якщо дуже просто, Торгівельна війна, це коли дві держави намагаються ускладнити одна одній умови торгівлі. Головний метод торгівельних війн – протекціонізм. Ідея дуже проста – експортуй, але захищай свого національного виробника від іноземної конкуренції на зовнішньому і внутрішньому ринках, використовуючи різні методи, наприклад податки. Абсолютна більшість економістів минулих епох вважала, що найкраща економічна політика полягає у збільшенні власного експорту та всебічному утисненні експортних можливостей іншої сторони. До сьогоднішнього дня політика держав н змінилась. Головний метод торгівельних війн – протекціонізм. Ідея дуже проста – експортуй якнайбільше та захищай свого національного виробника від іноземної конкуренції на зовнішньому і внутрішньому ринках
Подібні війни ставалися і раніше. Наприклад, у 1806, аби послабити Британію, Наполеон Бонапарт заблокував усі їх кораблі, що прямували до французьких портів. Британці вистояли завдяки новим ринкам за океаном. Але головне що відрізняє сучасні торгівельні війни, так це те, що з середини 20-го століття торговельна політика стала багатосторонньою. Цілком природно, що двосторонній рівень торговельних війн доповнився їх багатостороннім аналогом на рівні наддержавних економічних об’єднань. Економічна війна може бути складовою економічного протистояння або складовою гібридної війни, класична війна звичайно передбачає повне припинення будь-яких економічних відносин між країнами-ворогами. Але намагаючись досягнути якнайбільше економічних переваг, економічний тиск застосовується і до держав-союзників. Найближчий до нас приклад – це Польща. Вже котрий місяць триває театр з українським зерном, який не спинився навіть після виборів у Польщі, як багато хто прогнозував.
Війна росії проти України, війна на Близькому Сході, ескалація міжнародних торгових конфліктів(зокрема між США та Китаєм) — ключовий фактор невизначеності в найближчі роки.
Дональд Трамп близький до висунення в президенти від Республіканської партії 2024 року після серії перемог на перших праймеріз Республіканської партії. Трамп хоче, щоб його зростаючий вплив відчули не лише його суперники всередині країни, а й найбільший міжнародний конкурент Сполучених Штатів: Китай.
Іронічно, що Трамп, якого зазвичай характеризують як ізоляціоніста, він ніколи не відкидає використання торгівельної політики як зброї. Незважаючи на те, що він вихвалявся перевагами торгівельної війни для Сполучених Штатів, вона насправді принесла економіці США більше шкоди, ніж користі. У разі повернення Трампа до Влади, найймовірнішим сценарієм буде – торгівельна війна 2.0., звичайно вона і зараз не припиняється, але у разі виконання усіх обіцянок Трампа, нас очікує ще більша ескалація.
Повідомляється, що лідер президентських перегонів від Республіканської партії розглядає до 60-відсоткового мита на весь імпорт з Китаю та 10-відсоткового «загального» мита для всіх інших торговельних партнерів, якщо він виграє переобрання в листопаді. Але Трамп у своєму звичайному стилі відмовився надати будь-які конкретні цифри, заявивши, що мита для Китаю можуть бути навіть вищими, ніж останні звіти.
Авторка статті – Лакша Поліна