Протягом історії різні системи були встановлені для управління суспільствами по всьому світу. Радикальний відхід від економічної системи 16 століття, меркантилізму, який домінував у Європі протягом багатьох століть, був висунутий Адамом Смітом. Його часто називають батьком капіталізму, йому приписують створення політичної економії завдяки його дослідженню « Дослідження природи та причин багатства народів».

Капіталізм – це економічна ідеологія, за якої засоби виробництва контролюються приватним бізнесом. Вільна конкуренція є найважливішою характеристикою капіталізму, яка підкреслює економічну свободу для індивідів без втручання уряду. Це означає, що громадяни самі керують економікою без втручання уряду, а отже ціноутворення встановлюється вільним ринком. Це означає, що вартість базується на попиті та пропозиції , а також на відносинах між виробниками та споживачами.

Хоча на сьогодні налічується близько 190 капіталістичних країн багато активістів протестують проти нього оперуючи не завжди доведеними фактами, пророкуючи, що капіталізму ось-ось настане кінець. Але статистика каже дещо інше. За останні 20-30 років більшість країн впроваджують все більш капіталістичні методи введення економіки, а рівень бідності знижується.

На карті знизу, ви можете побачити, що країни з найвищим рівнем життя, мають найбільше економічних свобод, таких-як Швеція або Великобританія, натомість у Венесуелі у 2017 році шестеро з десяти сказали, що вони лягають спати голодними, тому що у них немає грошей на їжу, у цій країні – показник економічних свобод на дуже низькому рівні.

Нерівність підживлює невдоволення та протестні настрої у суспільстві. Результат – зростання недовіри до демократичних інститутів. Капіталізм багато критиків звинувачують у спонуканні до нерівності, важливо розібратись чи дійсно це так.

“За останні 25 років більше мільярда людей вирвалися з крайньої бідності, і глобальний рівень бідності нині нижчий, ніж будь-коли в історії. Це одне з найбільших людських досягнень нашого часу”, – сказав екс-президент Групи Світового банку Джим Йон Кім у 2018 році.

На цьому графіку ми бачимо, що рівень бідності у Канаді з 2012 року скорочувався, виключення – період від 2020 року, зростання рівня бідності зумовлене через пандемію коронавірусу, а також повномасштабного російського вторгнення( у 2023 році рівень бідності залишився на рівні від 7 до 8 відсотків). Але узагальнюючи, можна підтвердити, що рівень бідності значно скоротився. Для порівняння, нещодавнє опитування показало, що близько 77% венесуельців живуть у крайній бідності. Основними причинами цього є катастрофічна економічна криза, з якою країна стикалася протягом багатьох років, а також паливна криза та пандемія COVID-19.

Але те, що відрізняє Канаду від Венесуели, так це абсолютна різна економічна політика. Канада – бере за основу засади капіталізма, це країна із вільним ринком, вони досягли такого рівня розвитку, що канадські компанії спокійно конкурують із міжнародними гігантами. У той час, Венесуела – авторитарна країна, де уряд повністю контролює бізнес, де даючи йому розвиватися на засадах капіталізму – де вартість базується на попиті та пропозиції , а також на відносинах між виробниками та споживачами.

Нажаль, навіть якщо зараз повністю змінити економічну політику, цій країні буде важко вийти на новий етап розвитку, адже міжнародний ринок вже сформований і щоб зайти на нього рівноправним учасником, треба пропонувати справді затребуваний або високотехнологічний товар.

Напевно найбільше досягнення капіталізму – це те, що капіталізм зближує продавців з покупцями, адже вони знаходяться у постійній взаємодії. Друге, велике досягнення капіталізму у тому, що він може створювати проблеми, які потім сам вирішує. Краще пояснити це на прикладі, у 1940 році було заснована мережа швидкого харчування McDonald’s Corporation, їжа з якої висококалорійна та шкідлива для здоров’я. У США де культура споживання їжі досягнула усіх рекордів, багато людей страждає через проблеми із здоров’ям, що робить капіталізм? Правильно, тепер він створює дієти, спеціальні ліки, особливі практики йоги, аби люди купували ще цей товар. Тобто, капіталізм – як матриця, воюючи із нею, ти тільки робиш його більш сильним.

Ситуація в Україні

Іноземні інвестори йдуть у ті країни, де їхні інвестиції будуть примножені, а ризик бути втраченими – невагомий. Регулювання ринку праці в Україні обтяжливіше для роботодавців, аніж у середньому в розвинених або посткомуністичних країнах у сфері свободи. Свобода ринку – головна складова капіталізму, тому важливо її розвивати на законодавчому рівні, аби Україна змогла вийти на новий етап розвитку, щоб наші компанії могли конкурувати з іноземними та рівень життя підвищувався. Капіталізм – фундаментально міцна система, з якою не треба боротися, адже будуючи розумну і якісну економічну систему на засадах капіталізму можливо досягнути успіхів у розвитку держави та вивести її у топ-лідерів різних сферах. Сьогодні ми завдячуємо капіталізму, за велику кількість технологій та винаходів, адже тільки свобода та підприємницький дух у суспільстві може привести нас до успіху

Авторка статті – Лакша Поліна